Конкурс знавців математики “Ерудит”

(До гри запрошуються 10 учнів 5-11 класів. Учасником гри може стати той, хто перший дасть відповіді на 5 запитань, які вивішуються на дошці оголошень. Всі учні отримали випереджувальне завдання: розповісти про одного вченого-математика з України. Всі ці завдання повідомляються дітям раніше)

Вчитель. Математика – галузь невтомного пошуку і важкої до самозабуття праці. Іноді на доведення однієї теореми потрібні роки. Праця вченого-математика подібна до праці поета: як і в поезії, у математиці діють досить складні механізми пошуку. Проте, про математиків чомусь не прийнято говорити піднесено, захоплено, хоча вони також заслуговують високих слів подяки, які ми часто адресуємо людям подвигу і мужності. Праця математиків не виставляється на театральній сцені, про неї не говорять у репортажах з космосу, але вона присутня скрізь. Математики викреслюють орбіти космічних трас, гарантують міцність сталевих атомоходів у океанських глибинах, визначають ритми роботи атомних реакторів тощо.
      Щедра талантами українська земля подарувала людству не тільки чудових співаків, композиторів, письменників, а й визначних математиків. Вітаю учасників гри та запрошую їх до першого туру «Розкажи про вченого-математика з України». Тож нехай девізом нашої зустрічі будуть наступні слова:

Наука захоплює нас тільки тоді,

коли, зацікавившись життям великих дослідників,

ми починаємо стежити за історією їх відкриттів

Д. Максвелл

 

Всі десять учасників отримали випереджувальне завдання – підготувати матеріал про вчених-математиків з України

Феофан Прокопович(1681—1736)

Феофан Прокопович — видатний діяч науки, культури і освіти першої половини 18 ст.

Навчався в Києво-Могилянській колегії, філософське відділення якої успішно закінчив.  Продовжував освіту в Польщі та Італії. Повернувся до Києва і викладав у Києво-Могилянській академії. У 1711—1715 pp. Феофан Прокопович — ректор цієї академії.

Філософ, письменник, релігійний діяч приділяв велику увагу і математиці. У 1707—1708 pp. до циклу лекцій з філософії в Києво-Могилянській академії Ф.Прокопович включив лекції з математики. Це був перший курс математики, побудований на науковій основі.

Михайло Остроградський(1801—1862)

На світовий рівень підняв математику українець Михайло Остроградський, який народився в с. Пашенна (нині Пашенівка) на Полтавщині. У 1817 p. M.Остроградський став вільним слухачем відділення фізичних та математичних наук Харківського університету, який блискуче закінчив у 1820 р.

Продовжував освіту в Парижі, де на його здібності звернули увагу видатні вчені того часу — П.Лаплас, О.Коші, С.Пуассон.

З 1828 р. працював у Петербурзі. Його мемуар «Про числення варіацій кратних інтегралів» ще за життя був перекладений німецькою та англійською мовами.

За видатні досягнення в галузі математичних наук М.Остроградського, чи не першого серед українців, обирають членом Академії наук у Нью-Йорку, Туринської академії, Національної академії в Римі, членом-кореспондентом Паризької академії наук, почесним членом багатьох наукових товариств і університетів. Він автор знаменитої формули, відомої в математичному аналізі як формула Остроградського – Гаусса.   М. В. Остроградський був справжнім патріотом. Він любив свій рідний край і українську культуру. Крім своєї рідної української мови, вчений вільно розмовляв російською та французькою. Значну частину творів Т. Шевченка великий математик знав напам’ять.

Михайло Ващенко-Захарченко(1825-1912)

І нині відіграє важливу роль у науці одна з перших праць з операційного числення «Символ числення і прикладання його до інтегрування лінійних диференціальних рівнянь», яка належить Михайлу Ващенку-Захарченку. Він народився на Полтавщині, навчався в Київському університет. У Парижі слухав лекції видатних математиків того часу. У1868—1902 pp. працював професором Київського університету. Наукові праці і педагогічна діяльність Ващенка-Захарченка мали великий вплив на розвиток математичної культури Російської імперії.

Як вважають фахівці, і досі не втратила своєї актуальності його «Історія математики» (1883) також переклад «Начал» Евкліда.

Михайло Кравчук (1892-1942)

Однією з яскравих зірок України на терені математики є академік Михайло Кравчук, який народився в Човниці на Волині. 1910 р. він вступив на фізико-математичний факультет Київського університету Володимира, який закінчив через чотири роки з дипломом І ступеня.

1924 р. він блискуче захистив докторську дисертацію «Про квадратичні форми та лінійні перетворення». Про результати дослідів Михайла Кравчука поінформовано того ж року Міжнародний математичний конгрес у Торонто, його працею цікавляться видатні вчені Франції, Італії, Німеччини. Зокрема, в теорії ймовірностей він увів многочлени біноміального розподілу, відомі у свідомій математиці як многочлени Кравчука. Не втратили й досі актуальності його дослідження з теорії аналітичних функцій, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, зокрема наближені методи їх розв’язування. Опубліковано більше 170 наукових праць М.Кравчука.

Стефан Банах (1892—1945)

За свідченням спеціалістів до видатних математиків XX ст., які працювали на українській землі, слід, віднести Стефана (Степана Степановича Банаха. Уродженець Рахова, він усе своє свідоме життя пов’язував зі Львовом. Тут С.Банах закінчив 1914 р. Політехнічний інститут, тут захистив докторську дисертацію, став професором. Спочатку працював в «альма-матер», а згодом — у Львівському університеті. Світову славу здобув як один із засновників сучасного функціонального аналізу, що є нині основою математики.

Світове визнання — поряд з Празькою і Гетінгенською — одержала Львівська математична школа, заснована Банахом. Тут виховувалася ціла плеяда математиків, які після другої світової війни виїхали за кордон. А Стефан Банах до кінця свого життя працював у Львові, очолюючи, як і до війни, фізико-математичний факультет університету. Одна з вулиць Львова носить його ім’я. Польське математичне товариство встановило премію імені С.Банаха.

Микола Боголюбов(1909—1993)

Україна по праву може пишатися таким своїм вихованцем, як академік Микола Боголюбов. Народився він у Нижньому Новгороді, але через рік сім’я переїхала в Україну. До 1918 р. жив у Києві. Під час громадянської війни доля закинула родину Боголюбових до с.Велика Круча Полтавської обл., де Микола закінчив семирічку.

Після повернення родини до Києва вивчав самостійно курси вищої математики та фізики.

Тринадцятирічному хлопцеві, з огляду на його здібності, дозволяють відвідувати лекції в Київському університеті, а з 1923 р. його заняттями з математики керує відомий учений Микола Крилов.

У сімнадцять років Микола Боголюбов мав уже такі результати з теорії варіаційного числення, за які йому присудили кандидатський ступінь, а Болонська академія наук (Італія) відзначила спеціальною премією. Докторський ступінь йому присвоїли через два роки без захисту дисертації спеціальним рішенням Пленарного зібрання ВУАН за поданням академіка Дмитра Граве.

У 1928—1973 pp. працював в АН УРСР, 1936—1950 pp. — професор Київського і Московського університетів, а з 1949 р. працював у Математичному інституті ім. Стеклова АН СРСР, одночасно в Об’єднаному інституті ядерних досліджень.

За видатні заслуги в розвитку математики, механіки, теоретичної фізики, академік Микола Боголюбов удостоєний звання двічі Героя Соціалістичної Праці (1969, 1979), лауреата Ленінської (1958) та трьох Державних премій СРСР (1947, 1953, 1984).

Георгій Феодосійович Вороний(1868-1908)

      Народився Г. Вороний у с. Журавка на Полтавщині (тепер село – Варвинського району, Чернігівської області). Георгій закінчив Прилуцьку гімназію 1885 року, де “здобув знання дуже добрі, а з математики, до якої має особливий нахил і покликання, здобув знання, що виділяються з ряду учнівських успіхів з математики“. Цього ж року він вступив до Петербурзького університету на фізико-математичний факультет.      Пройшовши 1889 року курс навчання, Г. Вороний залишився для вдосконалення своїх знань в університеті. 1894 року після успішного захисту магістерської дисертації його було призначено професором Варшавського університету.

З 1898 року Г.Ф. Вороний працював також у Варшавському політехнічному інституті. Під час революційних подій 1905-1907 років університет та політехнічний інститут у Варшаві було закрито. Разом з групою професорів Георгія Феодосійовича направляють до Новочеркаська. Лише 1908 року професор Вороний знову повернувся до Варшави. Він був дуже хворим, але й далі, не зважаючи на заборону лікарів, напружено працював. Одному зі своїх друзів він говорив: “…вони не знають, що означає для мене не займатися математикою. Лише моїй дружині відомо, що математика для мене – життя, все“. Згодом Г.Ф. Вороного не стало. Поховали великого математика в рідному селі.

Віктор Михайлович Глушков (1932-1982)

Народився Віктор Глушков у 1923 році у сім’ї вчителя в м. Ростов-на-Дону.

У повоєнні роки Віктор Глушков працював на шахті і навчався одночасно у двох вузах – Новочеркаському політехнічному інституті та Ростовському університеті на механіко-математичному факультеті. Якось за десять днів сесії він склав на “відмінно” двадцять п’ять вузівських екзаменів.

      Після закінчення навчання В. Глушков працював викладачем Уральського лісотехнічного інституту в м. Свердловську і паралельно займався дослідницькою роботою – шукав нові шляхи у розвитку техніки швидких обчислень.      У 1956 році при Київському Інституті математики Академії наук УРСР було організовано лабораторію обчислювальної техніки із 60 науковців на чолі з В.М. Глушковим, з колективом якої Віктор Михайлович і здійснив свій кібернетичний старт. У 1957 році на базі цієї лабораторії створюється Обчислювальний центр АН УРСР, реорганізований згодом в Інститут кібернетики АН УРСР. Його керівником було призначено В.М. Глушкова. Кібернетика розвивалася з вражаючою швидкістю. Київські вчені створювали все потужніші й досконаліші ЕОМ, яких вимагало виробництво. За допомогою ЕОМ “Киев” уперше в світі здійснювалось керування з Києва технологічними процесами на відстані 500 км – вибір часу “плавки” сталі на Дніпродзержинському металургійному заводі. Потім були “Днепр – 1”, “Промінь”, “Мир – 1”, “Днепр – 2”, “Киев – 67”, “Мир – 2”, “Киев – 70”. І це ще далеко не повний перелік ЕОМ і обчислювальних систем, створених під науковим керівництвом Віктора Михайловича.

 

Мирон Онуфрійович Зарицький(1889-1961) 

      Народився Мирон Зарицький на Тернопільщині в родині сільського священика. Початкову школу Мирон закінчив у свого діда, а ще до неї самотужки навчився читати, писати і рахувати. Середню освіту він здобув у гімназіях міст Бережани і Тернопіль, а потім два роки навчався в українській гімназії у Перемишлі, яку закінчив 1907 року. Того ж року Мирон Зарицький вступив до Віденського університету. Після першого курсу батьки перевели його до Львівського університету. У 1912 році Мирон Зарицький закінчив університет, через рік склав учительський іспит і отримав звання учителя середніх шкіл з математики та фізики. У 1925 році М.О. Зарицкий, вже одружений, переїхав до Львова, де продовжив займатися науковою роботою. У той час учені-українці Галичини зосереджували свою наукову діяльність здебільшого на Науковому Товаристві ім. Т. Шевченка.

1927 року М.О. Зарицького обирають дійсним членом цього Товариства, де працювали відомі на той час українські математики: В.Й. Левицький та М.А. Чайковський. Багато спільного було в житті та долі цих трьох вчених. Їхні наукові розробки були актуальними і стояли на рівні світової математичної науки того часу.

      У 1930 році Львівський університет присудив Мирону Онуфрійовичу вчений ступінь доктора філософії. До 1939 року він надрукував близько 20 наукових праць у львівських та іноземних виданнях і в цей період сформувався як серйозний математик з філософським ухилом. Потім була напружена і цікава робота в Львівському університеті, Львівському політехнічному інституті, Ужгородському університеті. 1945 р. йому було присвоєно звання професора, а 1946 р. – вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук.

 

Володимир Йосипович Левицький(1872-1956)
      “Основоположник математичної культури нашого народу“, – так сказав про Володимира Левицького академік Михайло Кравчук.

      Народився Володимир Левицький у Тернополі у старовинній родині священика. Прадід і дід майбутнього математика були священиками, а вже батько – Йосип Левицький – закінчив правничий факультет Львівського університету. Коли Володимирові минуло п’ять років, померла мати. Родина переїхала до Золочева. Там у п’ятирічному віці хлопець пішов до першого класу школи. Потім було навчання в Тернопільській гімназії та польській гімназії Франца Йосифа, яку він закінчив з відзнакою. 1890 року В. Левицький вступив до Львівського університету на філософський факультет, де слухав лекції з математики і фізики, самостійно читав наукові роботи видатних математиків. А 1893 р. він увійшов до складу математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Вже на п’ятому засіданні секції молодому випускникові університету було доручено укласти українську фізичну і математичну термінологію.

У 1889 р. В.Й. Левицький входить до складу національно-демократичної партії.

З 1924 року В. Левицький працював у гімназіях фаховим інструктором з математики і фізики.  Після приєднання Західної України до Радянського Союзу В.Й. Левицький працював спочатку в новоствореному Львівському педагогічному інституті, а з 1940 року – у Львівському університеті, де через рік йому було присвоєно звання професора. Він був також членом Польського астрономічного товариства, Французького та Німецького наукових товариств.

Перший тур «Хто швидше?»

Вчитель. Продовжувати нашу розмову можна дуже довго, але ми зібралися в цьому залі, щоб визначити найкращого математика нашої  школи. Тому зараз увага! Переможцем цього конкурсу буде той, хто за допомогою п’яти двійок напише якомога більше виразів, які дорівнюють числам від 1 до 10. Результати здайте будь-ласка журі.

Учасник під номером___ вибуває, залишається 9 учасників.

Другий тур «Розв’язування логічних задач»

1. Скільки пальців на двох руках? А на десяти руках?
2. Скільки кінців у трьох палок? У чотирьох з половиною палок?
3. Летіли галки і побачили палки. Якщо на кожну палку сяде галка, то для однієї галки не вистачить палки. Якщо на кожну палку сяде по дві галки, то одна з палок залишиться без галок. Скільки було галок і скільки було палок?

(3 палки і 4 галки)

4. Двоє батьків і двоє синів поділили між собою порівну 30 грн., причому кожен одержав по 10 грн. Як це могло трапитися?

(Було три особи: батько, син, внук)

5. Який знак треба поставити між записаними цифрами 2 і 3, щоб мати число більше за 2, але менше зе 3?(Кому)
6. Поділити півсотні на половину.(100)
7. Один громадянин писав про себе: “Пальців у мене двадцять п’ять на одній руці, стільки ж на другій, на ногах десять”. Чому він такий потворний?

(Громадянин після слова “двадцять” не поставив дві крапки)

8. Швачка має кусок сукна 18 м і щодня відрізає по 3 м. На який день вона відріже останній раз? (на п’ятий)
9. Летіла група качок. Одна попереду і дві позаду, одна позаду і дві попереду, одна між двома і три в ряд. Скільки летіло качок? (Летіли одна за одною три качки)
10. Коли моєму батькові минув 31 рік, мені було 8 років, а тепер мій батько старший за мене удвічі. Скільки мені тепер років?

(Різниця наших років становить 31-8=23 роки. Ці 23 роки і є мій теперішній вік, бо різниця наших років стала. І на той час, коли мені 23 роки, моєму батькові 46, тобто зараз він удвічі старший за мене)

Ведучий. А зараз ми побуваємо на екзамені.

На сцені за столом сидить учитель математики. На столі стоїть табличка «Екзамен». Заходить учень.

Учень. Господи, поможи, на екзамені пронеси, шпаргалку принеси. Всемогутній Ісус Христос, не задай мені важке питання. Свого раба спаси від одиниці чи двійки. Великий Миколаю-мученик, підкажи недовчене. Во ім’я  Отця і Сина і святого  Духа побажай мені ні пера ні пуху. Амінь. Хреститься три рази, підходить до стола, бере білет: «Добування коренів».

Вчитель. Добувати корені вмієш?

Учень. Звичайно. Треба сильніше потягнути за стебло і корінь добудеться з ґрунту.

Вчитель. Ні, я маю на увазі, інший корінь, наприклад з 9.

Учень. Це буде «дев’я» бо «ть» суфікс у слові «дев’ять».

Вчитель. Ти мене не зрозумів, я маю на увазі корінь квадратний.

Учень. Квадратних коренів не буває. Вони бувають стрижневі та мичкуваті.

Вчитель. Ну що ж, за знання мови ставлю 12, за знання ботаніки також 12, за знання математики – 2.

Учень. Але чому? Математику на 10 я знаю!

Вчитель. Добре лічити вмієш?

Учень. Так, до 100 можу.

Вчитель. А таблицю множеня знаєш?

Учень. Від зубів відскакує: 5·5=25, 6·6=36, 7·7=48.

Вчитель. Достатньо! Все, за екзамен ставлю тобі 3, іди таблицю множення вчи.

Учень (засмучений) виходить.

До наступного туру допускаються  8 учасників.

Третій тур «Намалюй фігуру по точках»

Завдання  – намалювати фігуру по точках:(-5; -1), (-4; -0,5), (-4; 0,5), (-3,5; 0,5), (-3; 1,5), (-2,5; 1), (-1; 2,5), (-1; 2), (1,5; 2), (1; 1,5), (3; 1), (2; 0,5), (4; 0), (3; -0,5), (3,5; -1), (2,5; -1), (2; -2), (2; -1), (-1,5; -1), (-2,5; -2), (-2,5; -1), (-5; -1). (-3; 0). (їжачок)

Вибуває той, хто виконав завдання останнім, залишається 7 учасників.

Четвертий тур «Вікторина»

1. Хто з українських вчених математиків говорив: «Математика для мене – життя»? (Вороний)
2. Кого з українських математиків рекомендував Коші на місце викладача і завкафедри математики в Парижі? (Остроградський)
3. Кого називають основоположником математичної культури? (Левицький)
4. Хто з українських вчених математиків найкраще знав історію математики? (Зарицький)
5. Під чиїм керівництвом створювались ЕОМ та обчислювальні машини? (Глушков)
6. Хто захистив докторську дисертацію «Про квадратичні форми та лінійні перетворення». (Кравчук)
7. Філософ, письменник, релігійний діяч навчався і працював у Києво-Могилянській академії (Феофан Прокопович)
8. Як вважають фахівці, і досі не втратила своєї актуальності його «Історія математики» та переклад «Начал» Евкліда. (Михайло Ващенко-Захарченко)
9. Світову славу здобув як один із засновників сучасного функціонального аналізу, що є нині основою математики (Стефан Банах)
10. У сімнадцять років він мав уже такі результати з теорії варіаційного числення, за які йому присудили кандидатський ступінь, а Болонська академія наук (Італія) відзначила спеціальною премією. (Микола Боголюбов)

Учасник під номером___ вибуває, тому що набрав найменше балів у цьому конкурсі, залишається 6 учасників.

 

П’ятий тур «Тести»

 

Ведучий. Наблизитись до перемоги їм допоможуть тести.

Що впало на голову Ньютону:

а) цегла

б) яблуко

в) груша

г) сніг

2. Слово грецького походження, буквально означає “поперечник”:

а) радіус

б) діаметр

в) крапка

г) прямокутник

3. Найдовша річка світу:

а) Дніпро

б) Міссісіпі

в) Ніл

г) Волга

4. Скільки буде два десятки по два десятка:

а) 40

б) 4000

в) 40000

г) 400

5. Ця геометрична фігура була дуже популярною серед англійських джентльменів:

а) конус

б) куб

в) циліндр

г) призма

6. Котра з цих старих мір не буде мірою довжини:

а) фунт

б) вершок

в) фут

г) аршин

7. Хто з цих письменників був автором книги “Арифметика”:

а) Т.Шевченко

б) Л.Толстой

в) І.Франко

г) М.Шашкевич

8. В якому виді спорту Піфагор приймав участь у Олімпійських іграх:

а) метання диску

б) плавання

в) кулачний бій

г) біг

9. Що означає в перекладі з грецького “лемніската”:

а) бант

б) метелик

в) квітка

г) птах

Шостий тур «Чи вірите ви, що…»

В наступному турі беруть участь  5 учасників. Перевіримо наскільки ви довірливі?

1. Наполеон Бонапорт писав математичні праці? (Так. Одну з відомих геометричних задач називають задачею Наполеона)
2. Л.М.Толстой, автор підручника «Війна та мир», був автором підручника з арифметики? (Так, він написав підручники для початкової школи, зокрема підручник з арифметики.)
3. Брати Грімм, автори казки «Бременські музиканти», написали казку «Дивовижні пригоди трикутника»? (Ні)
4. Рене декарт першим запропонував метод нумерації крісел у театрі за рядами та місцями? (Так.)
5. Кожний прямокутний трикутник називається єгипетським? (Ні)
6. Є крижка, яка містить 370 різних способів доведення теореми піфагора, серед яких є таке, що запропонував президент США Гарфілд? (Так, вона вийшла друком 1940 року.)
7. Англійський математик Дж. Сильвестр написав сонед «Небесна муза», який присвятив першій російській жінці-математику Софії Ковалевській? (Так.)
8. М.Ю.Лермонтов захоплювався математикою й міг до пізньої ночі розв’язувати математичні задачі? (Так.)
9. Одна з мов програмування має назву Ада, за імям Ади Байрон, доньки видатного англійського поета? (Так.)
10. Усі сучасні підручники з геометрії ґрунтуються на «Началах» Евкліда, що були написані в ІV ст.. до н.е.? (Так.)

Сьомий тур «Розв’яжи кросворд»

Змагаються 4 учні, завдання: розв’язати кросворд

По горизонталі:

1. Прилад для вимірювання кутів
2. Відрізок, який сполучає дві точки кола і проходить через його центр
3. Число, від якого віднімають
4. Скільки всього двоцифрових чисел, перша цифра у яких 1?

По вертикалі:

1. Кількість цифр, що використовуються для запису числа 102.
2. Результат ділення чисел
3. Який знак треба поставити між виразами х+4 і х+9?
4. Одиниця довжини
5. Рівність, що містить невідоме

Восьмий конкурс «Хто краще знає старовинні міри довжини?»

Відповідь на наступне запитання зменшить кількість учасників  конкурсу ерудитів  до двох.  Що більше – ярд чи аршин і наскільки? Перемагає той хто назве точніший результат.

Дев’ятий конкурс «Послідовності»

1. Розмістити міста в порядку їх віддаленості від Києва, почина­ючи з найближчого.

А. Москва.       В. Париж.      С. Львів.       D. Нью-Йорк.

(С, А, В, D)

2. 2. Записати міри маси в порядку спадання.

А. Центнер.       В. Пуд.      С. Кілограм.       D. Тонна.

(D, А, В, С)

3. Записати римські цифри в порядку зростання.
   А. X. В. С. С. D.       D. L.

(A, D, В, С)

4. 4. Розмістити навчальні предмети у порядку їх появи в шкільно­му курсі.

А. Географія.       В. Хімія.      С. Історія.       D. Фізика.

(С, A, D, В)

Жюрі підводить підсумок  гри

Вітаємо переможця!!!

 

 

1 учень.

Ви до знань зробили новий крок.

У навчанні бажаємо удачі.

Хай цікавим буде кожний крок

Й розв’язуються правильно задачі.

2 учень

Запам’ятай, що Гаусс всім  сказав:

«Є математика царицею наук»,

І недаремно він заповідав –

Творити, не покладаючи рук.

3 учень.

Нехай не станеш Піфагором ти,

Яким у мріях вирости бажаєш,

Та будеш ти людиною завжди

І Україну добрими ділами вславиш.

4 учень

Ти визнана давно главою всіх наук –

Потрібна нам ти скрізь, давно і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди.

1 учень

З тобою ми невпинно ростемо,

З тобою підкоряємо природу,

Свої досягнення ми віддамо

На благо українського народу.

2 учень.

Така вона – наук усіх цариця,

Шляхетна, мудра, добра і весела,

Її  корона сонячно іскриться

У кожній школі, у містах і селах.

3 учень

Математика – наче громада галактик,

Наче складена тільки з одних таємниць,

Наче вічна загадка для цілого людства,

Що не знала ніколи ні меж, ні границь.

4 учень

Математика – це горизонт наших мислень,

Не пізнати без неї інших наук.

Математика є, математика буде

«Королева наук» і «служниця наук».